Віктор Орбан відкрив карти: як наростатиме конфлікт України та Угорщини

Понад два місяці Віктор Орбан публічно ігнорував українську тему, хоча його команда за цей час розгорнула потужну медійну та дипломатичну кампанію проти освітнього закону – аж до блокування діалогу на рівні Україна-НАТО.

Про це, повідомляє “Європейська правда”.

Однак віднедавна угорський прем’єр різко змінив поведінку: він не тільки кілька разів дуже відверто та розлого висловився про відносини з Україною, а й особисто включився у протистояння з Києвом.

В останніх заявах угорський прем’єр повідомив Україну, що проблемою є не тільки освітній закон. Українсько-угорські відносини переживають комплексну, глибоку кризу, яку закон про освіту лише оголив.

Це насамперед криза взаємних очікувань та обіцянок, яка напевно буде тривалою та може загостритися в будь-який момент.

Кінець мовчання та єдність з шантажем

В українських ЗМІ від початку вересня було чимало жорстких та критичних заяв з Угорщини, але лише фахівці звертали увагу на важливу деталь: перша особа країни, прем’єр Віктор Орбан, старанно уникав коментарів з цього питання. Натомість роль “яструба” була відведена голові МЗС Угорщини Петеру Сійярто – саме від нього лунали слова про “ніж у спину” та про блокування за лінією НАТО/ЄС.

Та за останні тижні Орбан увійшов у гру та став головним ньюзмейкером з цього питання. Не менш безкомпромісним. Як повідомляла “Європейська правда”, прем’єр Угорщини у перші ж дні своєї участі у конфлікті заявив, що йому байдуже, чи відповідає стандартам український закон, та підтвердив, що блокуватиме зближення України з ЄС та НАТО.

Ще за тиждень угорський лідер спробував залучити на свій бік генерального секретаря Ради Європи Турбйорна Ягланда та поширив повідомлення про його підтримку. Щоправда, досі лишається незрозумілим, чи були перекручені слова генсека – в його офісі утрималися від коментарів з цього приводу.

Отже, що ж змусило Орбана раптово долучитися до конфлікту з Україною?

Перша причина – те, що офіційний Київ за два місяці не змінив позицію.

Україна не піддалася на шалений тиск, попри погрози перегляду Угоди про асоціацію з ЄС та блокування діалогу Україна-НАТО. За цих умов подальше мовчання Віктора Орбана могло бути розцінене вже як слабкість та безпорадність.

Друга причина – наближення рішення Венеціанської комісії, яке схвалять 9 грудня.

Угорський прем’єр мав підготуватися до всіх сценаріїв. В тому числі до того, що “Венеціанка” не підтримає позицію Угорщини. Саме тому Орбан чітко пояснив: вердикт європейських юристів, яким би він не був, не змінить думку Будапешта, тиск на Україну продовжиться.

Третя причина – це, звісно ж, вибори в Угорщині.

Своє мовчання щодо України Віктор Орбан перервав напередодні 27-го конгресу правлячої партії “Фідес”, на якому його переобрали керівником та фактично висунули в прем’єри.

Прем’єр Угорщини в останніх промовах заявив, що його мало цікавлять дебати про те, чи відповідає український закон про освіту європейським стандартам, але водночас наголосив: якщо Україна прагне до ЄС, то їй доведеться слідувати “базовій ідеї та цінностям” ЄС, які нібито забороняють звужувати права нацменшин.

І не дивуйтеся, що угорський прем’єр не уточнює, де зафіксована така заборона. Йдеться про його особисте бачення цінностей ЄС.

В цій контроверсійності полягає логіка дій Віктора Орбана – лідера країни, яка постійно дебатує з Брюсселем через норми власного та європейського законодавства.

Орбан, схоже, справді вірить, що Угорщина сьогодні стоїть на варті справжньої Європи, а інтереси угорської нації є основою стабільності як у Карпатському регіоні, так і на континенті загалом. Таким чином, протистояння з Києвом він переносить у комфортну для себе площину світоглядної боротьби угорської нації за власну ідентичність, права та лідерство.

Саме на цьому будується сучасна Угорщина Орбана. Це його стратегічна лінія, яка нівелює інші фактори.

Водночас, судячи з усього, угорський прем’єр не має наміру перетворювати Україну на ще одного відвертого “ворога Угорщини”, на кшталт Джорджа Сороса, мігрантів чи брюссельської бюрократії.

У своїх заявах Орбан говорить, що дружба з Києвом лишається – хоч і “охолола”. Він продовжує наголошувати на беззаперечному інтересі в сильній, незалежній та європейській Україні. А ще підкреслює, що освітній закон – то лише одна з точок напруження.

Прем’єр Угорщини згадує три інші теми, дуже чутливі для Будапешта: законопроекти з питань громадянства, мови (обидва зареєстровані в Раді) та питання повернення церковного майна. Два останніх питання, разом із освітнім, здавна звучать в українсько-угорському діалозі. Вони є частиною “спільної декларації”, яку Петро Порошенко погодив з одним із лідерів угорської громади Закарпаття Ласло Брензовичем ще перед президентськими виборами 2014 року.