НАЗК має виправити недоліки розроблених порядків до е-декларацій

e-dekМіністерство юстиції повернуло Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК) на доопрацювання затверджені цим органом «Порядок проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» та «Порядок здійснення моніторингу життя особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».

З цієї причини 25 листопада 2016 року в ході прес-конференції Міністерства юстиції України Наталією Севостьяновою – Першим заступником Міністра, Сергієм Петуховим та Гією Гецадзе – заступниками Міністра вказаного відомства поінформовано громадськість про причини повернення НАЗК на доопрацювання текстів вказаних порядків.

Зокрема Наталією Севостьяновою зазначено, що НАЗК «не вперше намагається зареєструвати неякісні документи з першого разу, не усуваючи зауваження Міністерства юстиції і не проводячи обговорення до моменту подачі на розгляд Мін’юсту». Також наголошено, що «неякісні документи, які порушують права людини і які не відповідають чинному законодавству, не будуть зареєстровані у Міністерстві юстиції».

Також вказано, що «неприпустимо з приводу зауважень, які лежать виключно у юридичній площині, піднімати дискусію в соціальних мережах чи через інші інформаційні джерела. Ці зауваження треба усувати і рухатися в напрямку виконання кожним органом своїх функцій».

За словами Наталії Севостьянової порядок реєстрації нормативно-правових актів є єдиним для всіх органів влади та дає можливість підготувати якісні документи, які унеможливлять перебирання органами на себе більших повноважень, ніж передбачено законом, обмеження прав і свобод громадян та інших порушень чинного законодавства.

Щодо запропонованого НАЗК порядку моніторингу способу життя е-декларантів зазначено, що в ньому взагалі відсутні роз’яснення, що це за моніторинг і як він має проходити, відсутні положення щодо жодних строків початку-завершення таких перевірок. В підсумку зазначене унеможливлює в подальшому притягнення порушників до кримінальної відповідальності.

Сергій Петухов зазначив, що запропоновані проекти порядків «не сприяють правовій визначеності» та надають НАЗК «дискреційні повноваження, які нічим не обмежені і не регульовані», що «створює корупційні ризики» та «може призвести до порушення прав людини і зловживань».

Також ним вказано, що запропоновані проекти не містять положення щодо змісту рішень, порядку проведення перевірок, забезпечення права особи ознайомитися з перевіркою відносно неї, чіткого порядку оскарження.

Цікавим своєю емоційністю та різкістю є наступне висловлювання Сергія Петухова, яке з цієї причини процитуємо повністю:

«Затвердження такого порядку – це створення «інквізиції» в Україні, де сотні інквізиторів, так званих уповноважених осіб, можуть таємно по всій країні збирати інформацію протягом необмеженого терміну і потім притягати людей до відповідальності. Така уповноважена особа складає одноосібно висновок за результатами моніторингу, де встановлюється невідповідність способу життя чиновника, з поясненнями у довільній формі. І цей «папірець» даватиме право розпочати кримінальну справу проти людини, чи публічно оголосити, що вона є корупціонером».

Керівництво Міністерства юстиції прийняло рішення опублікувати висновки відомства та запропонувало НАЗК працювати відкрито та при розробці проектів вказаних порядків співпрацювати з громадським середовищем.

За словами народного депутата Андрія Помазанова необхідно «зареєструвати якісно розроблені положення, в яких буде прописано і загальні положення, і конкретні дії, і строки виконання, і відповідальність за цю роботу».

У вказаних висновках, які опубліковані на офіційному сайті Мін’юсту, громадськість повідомлено:

«Причиною такого рішення стали численні зауваження до затверджених превентивним антикорупційним органом документів з боку спеціалістів Міністерства юстиції.

Зокрема, серед принципових зауважень, відсутність чітко визначених засад та принципів проведення перевірок, відсутність хоча б якихось строків початку та тривалості таких дій, відсутність чітко визначених вимог до змісту висновку за результатами перевірки, наявність суперечностей між цими та іншими документами, які раніше були ухвалені НАЗК тощо. Окрім того, документ не передбачає жодних вимог до достовірності інформації та джерел її отримання.

На жаль, при розробці даних порядків Міністерство юстиції не було залучене до роботи над вищезгаданими документами ані на стадії розробки, ані на стадії обговорення.

Мін’юст вкотре наголошує: такий підхід ускладнює якісне напрацювання документів у розрізі їх відповідності вимогам чинного законодавства і встановлення ефективного механізму проведення перевірки. Більше того, такого роду документи доцільно розробляти в публічному відкритому діалозі як з Міністерством юстиції, так і з представниками громадських організацій, експертних та наукових установ.»

Сподіваємось на результативне доопрацювання фахівцями НАЗК порядків щодо перевірки е-декларацій та моніторингу життя чиновників та більш активне залучення до процесів такого доопрацювання фахівців Міністерства юстиції, інших експертів та громадськості.

Також бажаною була б подібна до продемонстрованої керівництвом Мін’юсту відкритості відкритість керівництва та фахівців всіх органів влади в суттєвих для країни питаннях.

Читайте також:  Лихоманка е-декларування охоплює все більше коло публічних осіб

1 Trackbacks & Pingbacks

  1. Україну закликали провести достовірну перевірку е-декларацій – заява США, ЄС та Канади – Law News

Додайте відгук