Вхід
Увійти з: 

Законодавство України про юридичну відповідальність потребує кардинальних змін

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr +

22 листопада в Києві відбулась міжнародна конференція «Кримінальний процесуальний кодекс України: проблеми застосування та перспективи удосконалення». Провідні фахівці відзначили, що українське право опинилось в системній кризі. Як підкреслили в своїх виступах генеральний прокурор Ю. Луценко та інші керівники уряду та правоохоронних органів, а також провідні вчені рівень злочинності в країні зростає постійно, а, відповідно, рівень захисту прав громадян погіршується.

Нині національна поліція опинилась в умовах, коли обсяг заяв громадян про вчинення злочинів на кожного слідчого перевищив 300 фактів. І це середньостатистичний показник. Такий обсяг проваджень унеможливлює проведення реального всебічного і повного розслідування.

У таких вкрай складних умовах постає завдання запропонувати внести до законодавства України норми, які створять умови для ефективного функціонування правоохоронної системи та послідовної реалізації правоохоронної функції держави в напрямі всебічного захисту прав громадян. Такі пропозиції мають відповідати базовим положенням Конституції України та загальним принципам нормотворчості – наукової обґрунтованості та законності.

Доктор юридичних наук, професор Сергій Пєтков, аналізуючи стан українського законодавства, закцентував увагу на наступному:

“Історичний досвід та зарубіжна практика засвідчують, що надмірна бланкетність (відсильність) норм в законодавстві, заплутаність визначень, велика кількість органів, що здійснюють контрольно-ревізійні (адміністративні) функції в тій або іншій суспільно-економічній сфері створюють умови для безладу та протиправної діяльності посадовців. Саме наявність такого стану ми можемо констатувати на теперішньому етапі розвитку країни. Кожна суспільно-економічна сфера потребує чіткого регулювання відповідно до базової моделі.

Запропонована модель в загальному вигляді має наступну структуру: нормативний акт, що регулює правовідносини складається з трьох частин: загальної, особливої та спеціальної. Загальна частина – правила поведінки суб’єктів, які діють у відповідній суспільно-економічній сфері. Особлива частина – проступки, що вчиняються суб’єктами правовідносин та відповідальність за їх вчинення. Спеціальна частина – процедури (протоколи, алгоритми) дій посадових осіб органів публічної влади, що здійснюють адміністративну діяльність у даній сфері.

З цією метою вже нині слід перенести (здійснити трансфер) норм з КУпАП, що стосуються відповідальності у певних суспільно-економічних сферах до чинних нормативних актів. Це значно спростить законодавство та зробить його ефективним. Так само, як це було зроблено зі ст.ст. 208 (порушення митних правил) та 209 (контрабанда) КУпАП, які були переміщені до Розділу XVIII Митного кодексу України «Порушення митних правил та відповідальність за них» ряду норм про відповідальність за митні проступки (ст.ст. 458-485). При цьому наголосимо, що накладення стягнень за вчинення проступків має бути позасудовим. Найбільш ефективним та дієвим видом стягнення в цій категорії проступків є штраф. Отже посадові особи органів, які здійснюють адміністративну діяльність у відповідній сфері суспільно-економічного життя країни, при виявленні правопорушень відразу здійснюватимуть необхідні адміністративні дії щодо припинення порушення і притягнення порушника до юридичної відповідальності. Окрім іншого, накладення штрафів – ефективний засіб правового виховання громадян та профілактики протиправної поведінки.

В світлі децентралізації і демократизації всіх сфер суспільно-економічного життя країни, відмови від радянської моделі покарань та концентрації репресивних важелів у руках міліцейських структур, національна поліція вже не є головним органом, що проводить слідство і дізнання. Отже, вимогою часу є створення слідчих відділів в усіх органах державної влади, що здійснюють адміністративну діяльність у відповідних суспільно-економічних сферах.

Працівник національної поліції, об’єктивно, не може мати настільки великий обсяг знань, щоб розслідувати всі справи пов’язані з трудовими, господарськими, медичними, дорожньо-транспортними, тощо проступками і злочинами. Саме професіонали повинні здійснювати розслідування таких справ. Більше того такі слідчі дії у більшості випадків не потребують тримання підозрюваного під вартою до вироку суду. Достатньою мірою запобіжного заходу є застава.

В той же час КУпАП містить ряд статей, щодо відповідальності за вчинення проступків проти публічного порядку. Наразі є необхідним прийняття Закону про публічний порядок, який буде регулювати правовідносини в цій сфері. Загальна частина – правила поведінки в публічних місцях. Особлива частина – відповідальність за вчинення проступків проти публічного порядку. Спеціальна частина – провадження у справах, щодо проступків проти публічного порядку, адміністративна діяльність працівників Національної поліції.

Загальні питання, щодо проваджень у справах про проступки, які містяться у розділах 3 – 5 КУпАП потребують виділення в окремий нормативний акт: Закон про провадження у справах про проступки. Притягнення до юридичної відповідальності за вчинення проступків має вирішуватись в позасудовому порядку.

Такі кроки істотно розвантажать слідчі підрозділи Національної поліції. Які повинні розслідувати злочини проти особи та власності. А також істотно зменшать кількість справ, що розглядаються в судах України.

В результаті КУпАП буде очищено від процедурних питань та матеріальних складів проступків, що відносяться до різних суспільно-економічних сфер, але аж ніяк не до адміністративної (державно-управлінської) сфери. В майбутньому, оновлений Адміністративний кодекс, так само, як і базові (комунікативні) кодекси має складатись з трьох частин. Загальна частина – правила поведінки посадових осіб органів державної влади та осіб яким делеговано виконання функцій держави. Особлива частина – відповідальність за вчинення адміністративних (посадових) проступків. Спеціальна частина – дисциплінарне провадження у справах про посадові (адміністративні) проступки. Ряд складів проступків, вже містяться в КУпАп, зокрема в главі 13-А «Правопорушення пов’язані з корупцією», які корелюються з розділом 17 Кримінального кодексу України «Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг». Звісно, їх слід деталізувати та розширити.

Таким чином, сьогодні є необхідним:

  1. Прийняття Закону України “Про провадження у справах про проступки”;
  2. Прийняття Закону України “Про публічний порядок”;
  3. Проведення трансферу норм до комунікативних базових кодексів;
  4. Внесення змін до КПК України щодо проведення слідства органами державної влади, які здійснюють адміністративну діяльність в сусільно-економічній сфері;
  5. Розробка та прийняття Адміністративного кодексу – нормативної основи для відповідальності посадових осіб.

Визначені дії щодо оптимізації законодавства сприятимуть доступності до правосуддя для пересічних громадян та підвищенню ефективності державного управління в Україні.”

Поділитися.

Залишити ВідповідьРедакція не несе відповідальності зі зміст коментарів читачів. Вся відповідальність за зміст лягає на коментаторів.

Увійти з: