Раніше міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський заявив, що його відомство складає перелік українських чиновників, яким заборонять в’їзд до Польщі. Офіційно жодних прізвищ не називалося. У МЗС зазначили, що, мовляв, ті, кому заборонили в’їзд до країни, дізнаються про це безпосередньо на кордоні.
“Вже кілька років є персоною нон ґрата в Росії. Нині, кажуть, отримав заборону в’їзду в Польщу. Мене більше непокоїть не обмеження власного пересування, а те, що демократична Польща зазвучала в унісон з авторитарною Росією”, – написав В’ятрович на своїй сторінці у Facebook.
Різка зміна риторики після зміни влади зрештою вплинула і на науковців, які займалися важкою темою Волині-43. І витягнула назовні конфлікт, який, здавалося б, уже став предметом історичних досліджень, а не маніпулятивним засобом переговорів.
Ймовірна заборона в’їзду до Польщі українським високопосадовцям, а зокрема, В’ятровичу, збурила українське суспільство. Екс-міністр освіти та науки Сергій Квіт, а саме: Істерична поведінка стосовно української політики історичної пам’яті з боку представників деяких сусідніх держав свідчить про імперські рецидиви, якими вони не перехворіли навіть на початку ХХІ століття. Оголошення теперішньою польською владою Volodymyr Viatrovychперсоною нон-грата, фактично є визнанням його заслуг як громадського діяча, керівника державної установи та історика. Разом з тим, нам дуже дорого дісталися порозуміння і співпраця з польським суспільством, щоб легковажно нехтувати цим тепер. Ми не повинні поводити себе так само. Навпаки, Україна має виглядати впевненим і сильним міжнародним гравцем. Як казав видатний французький філософ, почесний професор Києво-Могилянської академії Поль Рікер, ми, як європейці, нічого не маємо забувати, але також не повинні бути заручниками власної пам’яті.