Вхід
Увійти з: 

ЧЛЕН ВИЩОЇ РАДИ ПРАВОСУДДЯ АНДРІЙ БОЙКО ПРО НАГАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr +

Член Вищої ради правосуддя, екс-декан юридичного факультету ЛНУ ім. Франка Андрій Бойко прочитав відкриту лекцію у Київському центрі Українського католицького університету тему: Юридична освіта як передумова верховенства права». Пропонуємо до вашої уваги найцікавіші тези цієї лекції.

Про це повідомляє сайт “Укранське право”.

На початку своєї промови пан Бойко зазначив, що проблема юридичної освіти актуальна не лише для України.  Реформування юридичної освіти розпочалось у світі десь у середині минулого століття. І це було, перш за все, пов’язане із переосмисленням поняття права, його структури та завдань. Каталізаторами цього процесу були, зокрема, Нюрнберзький процес та Загальна декларація прав людини 1948 р., після прийняття якої Елеонора Рузвельт сказала: «Це є знаменна подія, після якої розпочинається нова епоха історії людства». В цей період національні правові системи також зазнали істотних змін: закінчилось панування позитивного права, і в ієрархії цінностей на перше місце виступили права людини.

Принцип верховенства права вперше був сформований у 1885 році британським юристом А. В. Дейсі, який розглядав цей термін як «обмеження (а не повний контроль) теоретично необмеженої влади держави (в умовах Великої Британії) по відношенню до індивіда». Згодом ця концепція дещо змінилась, і сучасний вчений Т. Бінгем дав наступне визначення верховенства права, яке, на думку, Венеціанської комісії є найбільш вдалим: «всі особи і влада в державі, як публічні, так і приватні, повинні бути пов’язані і мати право користуватися законами, публічно прийнятими, які відносяться (в цілому) до майбутнього і публічно виконуваними в судах».

У свою чергу, вищезгадана Венеціанська комісія сформувала в 2011 році такі складові верховенства права: законність; правова визначеність; заборона на свавілля, доступ до правосуддя, яке здійснюється незалежним і неупередженим судом; дотримання прав людини; недискримінація і рівність перед законом.

Серед іншого, пан Бойко зазначає на проблему того, що зараз судді не вміють обґрунтовувати свої рішення  Однак ця проблема починається зі студентської лави – саме тут вчать, як обґрунтовувати свою позицію, і формується правосвідомість майбутнього судді. В минулому і цьому році було проведено експеримент – ЗНО для магістрів. В цьому році результати були невтішні –  16 тис. абітурієнтів брали участь у ЗНО, за результатами якого 21% не склали тести і лише 4%  показали гідний рівень знань.

На думку спікера, головні проблеми юридичної освіти є наступними:

низька якість добору абітурієнтів, адже не кожен може навчатись за своїми здібностями на юрфаці (окрім звичайного ЗНО, необхідно ще виявляти здібності до аналітичного мислення, здатність системного розуміння матеріалу);

в академічному середовищі відбулась певна «деформація мотивації» правничої освіти  – ВНЗ не мають завдання випускати якісних, грамотних юристів, а студент не має бажання отримувати якісну освіту;

переважна більшість правничих шкіл навчають законодавству; в той час як студенти мають, крім того, ще вміти використовувати право на практиці; вміти працювати з клієнтом, знаходити вихід з конфліктної ситуації та ін.

недостатній рівень практичної підготовки студентів;

відсутність зовнішнього контролю знань студентів «на виході»;

недостатній рівень знань значної кількості викладачів;

Стан юридичної освіти в наших умовах вимагає поглибленого регулювання доступу до правничої професії. В багатьох країнах світу це також має місце; Наприклад, з боку держави у ФРН й Японії; професійних об’єднань юристів – у США. Такий підхід забезпечує високу якість юристів після отримання ними диплому.

Варто зазначити, що дуже цікавою є японська концепція, де контроль відбувається спеціальною Комісією при уряді Японії, яка складається із представників міністерства освіти і міністерства юстиції. Як зазначив пан Бойко, японський досвід може бути вельми корисним для України.

Серед наявних пропозицій до реформування юридичної освіти пан Бойко наводить проект Закону «Про юридичну (правничу) освіту та доступ до правничої професії». Відповідно до цього законопроекту, запроваджується, зокрема, п’ятирічна магістерська програма (без попередніх ступенів бакалавра та молодшого бакалавра), єдиний державний кваліфікаційний іспит перед отриманням магістерського диплому. Більш детально про реформу юридичної освіти в інфографіці нижче.

3.png

Поділитися.

Залишити ВідповідьРедакція не несе відповідальності зі зміст коментарів читачів. Вся відповідальність за зміст лягає на коментаторів.

Увійти з: