Методика викриття корупційних оборуток з “ваучерами на навчання”

Постановою Кабінету міністрів України від 20 березня 2013 р. № 207 “Про затвердження Порядку видачі ваучерів для підтримання конкурентоспроможності осіб на ринку праці” Відповідно до частини третьої статті 30 Закону України “Про зайнятість населення” було затверджено “Порядок видачі ваучерів для підтримання конкурентоспроможності осіб на ринку праці”, який визначив механізм видачі Київським та Севастопольським міськими, районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості (далі – центри зайнятості) особам ваучерів для підтримання їх конкурентоспроможності на ринку праці (далі – ваучери). Постановами КМУ № 342 від 13.08.2014 та № 779 від 30.09.2015 до Порядку було внесено ряд доповнень.

Відразу поставимо декілька питань:
По-перше, те питання11: “Ваучер на навчання”: корупційна кормушка чи можливість отримати професію за рахунок держави?
По-друге: Хто має потребу в отриманні ваучерів і чи потрібні насправді ваучери фахівцям, а якщо вони вже є професіоналами, чому в них нема коштів на оплату власної освіти?
По-третє: Хто отримує зиск від надання освітніх ваучерів та яка користь громадянам і державі від освіти, яка не відповідає європейським стандартам?

Звісно питань могло бути б більше, але і відповіді на ці, скоріше можуть надати правоохоронні органи аніж педагоги вищих навчальних закладів та посадові особи Міністерства освіти та науки.

Спочатку розберемось з тим, хто має потребу в отриманні ваучерів і чи потрібні насправді ваучери фахівцям, а якщо вони вже є професіоналами, чому в них нема коштів на оплату власної освіти?

По своїй суті даний підзаконний акт мав вирішувати важливе соціальне завдання, щодо надання можливості фахівцям старше 45 років пройти перепідготовку за державний рахунок. Для цього бажаючим змінити професію видається спеціальний ваучер на навчання. І вже в середині 2013 року в Києві було видано 30 ваучерів, а по всій Україні – понад 400.

В наступні періоди кожна область звітувала про тисячу і більше перепідготовлених на рік. В державі вже мав розпочатись просто економічний злет завдяки роботі таких перепідготовлених спеціалістів.

Терміни “ваучер”, “перепідготовка”, “підвищення кваліфікації” і “спеціалізація” використовуються в цьому Порядку у значенні, наведеному в Законах України “Про зайнятість населення”, “Про професійно-технічну освіту” та “Про вищу освіту”.

За постановою Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації повинні забезпечити подання щороку до 1 листопада в разі потреби Міністерству соціальної політики пропозицій щодо внесення змін до затвердженого Міністерством соціальної політики переліку професій, спеціальностей, для навчання за якими може бути виданий ваучер, а Міністерство освіти і науки – формування, розміщення на власному веб-сайті та постійне оновлення переліку навчальних закладів, які мають ліцензію на провадження діяльності з надання освітніх послуг, відповідно до затвердженого Міністерством соціальної політики переліку професій, спеціальностей, для навчання за якими може бути виданий ваучер, та інформування про це щокварталу до 10 числа наступного місяця Державного центру зайнятості.

Але якщо на початку компанії ваучеризації в 2013 році було надано перелік професій та напрямків підвищення кваліфікації, для навчання за якими може бути виданий ваучер:
• Бджоляр;
• Водій навантажувача;
• Водій тролейбуса;
• Електрогазозварник;
• Машиніст автогрейдера;
• Налагоджувальник с/г машин і тракторів;
• Налагоджувальник устаткування у виробництві харчової продукції;
• Плодоовочівник;
• Робітник фермерського господарства;
• Слюсар з ремонту с/г машин та устатковання;
• Будівельний столяр;
• Тракторист;
• Тракторист-машиніст с/г (лісогосподарського) виробництва;
• Автомобілі та автомобільне господарство;
• Агрономія;
• Агрохімія і грунтознавство;
• Аквакультура;
• Захист рослин;
• Інженерія програмного забезпечення;
• Комп’ютерні системи та мережі;
• Міське будівництво та господарство;
• Програмне забезпечення систем;
• Промислове та цивільне будівництво;
• Розведення та селекція тварин;
• Технології виробництва і переробки продукції тваринництва;
• Ветеринарна медицина;
• Виробництво і переробка продукції рослинництва;
• Виробництво і переробка продукції тваринництва;
• Землевпорядкування;
• Монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств і цивільних споруд;
• Обслуговування програмних систем і комплексів;
• Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів;
• Організація і технологія ведення фермерського господарства;
• Господарство та аквакультура;
• Розробка програмного забезпечення.
то в подальшому перелік професій, спеціальностей та напрямів підвищення кваліфікації, для навчання за якими може бути виданий ваучер для підтримання конкурентоспроможності осіб на ринку праці, втратив чинність на підставі Постанови КМ № 779 від 30.09.2015.

Також Міністерство економічного розвитку і торгівлі повинно забезпечувати подання щороку до 1 листопада Міністерству соціальної політики середньострокового прогнозу потреби у фахівцях та робітничих кадрах на ринку праці для перегляду затвердженого Міністерством соціальної політики переліку професій, спеціальностей, для навчання за якими може бути виданий ваучер з метою підготовки у разі необхідності відповідних змін до нього.

Тобто на сайтах відповідних міністерств і відомств у визначений час повинна була з’являтись інформація щодо потреби у фахівцях відповідної професії. Міністерство освіти та науки за допомогою аналізу ринку праці та інформації з ВНЗ, щодо кількості випускників, а також можливостей ВНЗ у підготовці фахівців відповідних професій, подавати замовлення на видачу ваучерів у центрах зайнятості в областях де виникала така потреба.

Така аналітична інформація на сайтах міністерств і відомств, та на сайтах ВНЗ відсутня. Детального аналізу щодо потреби підприємств в працівниках визначених категорій не має. Потреба в фахівцях тієї або іншої професії не вивчена. Фактично в різних сферах народного господарства працюють особи, які фахову підготовку отримують під час виконання роботи.

Приміром ринок надання послуг у сфері ремонту житлових приміщень державою практично не контролюється. Фактично роботу виконують так звані “шабашники”, які здійснюють електро-мотажні, зварювальні, малярні та інші роботи, без наявності документів про освіту, дозволів, ліцензій, тощо. Матеріали та якість виконання робіт перевіряє та приймає замовник на власний розсуд. Оплата також жодним чином не піддається контролю з боку держави. Так само послуги самозайнятих “ріелторів”, “юристів”, “бухгалтерів” та інших осіб не піддаються нормуванню та оподаткуванню. Фактично їх діяльність є ні чим іншим як балансуванням між доброзичливістю та шахрайством.

Чи мають власне посадові особи, які займаються контролем та аналітичною діяльністю за ринком освітніх послуг, відповідну освіту з проведення статистичних обрахунків – питання риторичне. Так само як і те чи є потрібним взагалі така кількість “контролерів” з боку міністерств, фондів та статистичних органів на ринку праці. Бо ж коофіцієнт корисної дії від їх діяльності аж надто сумнівний.

Окрім цього питання рівня підготовки яку отримують випусники ВНЗ також неоднозначне. В ряді міст в газетах навіть присутні публікації “спеціалістам з дипломом “назва ВНЗ” – не хвилюватись”, в колонці про пошук працівників.

На тлі цієї анархії в сфері надання освітніх послуг, ваучерізація освіти для осіб старше 45 років має незрозумілий соціально невизначений вигляд.
Розглянемо питання, кому саме видаються ці ваучери. Дія Порядку не поширюється на:
• осіб, які не мають професійно-технічної або вищої освіти;
• осіб, які проходили протягом останніх трьох років перепідготовку за рахунок коштів Фонду державного соціального страхування на випадок безробіття;
• осіб, які зареєстровані в центрах зайнятості як безробітні.
Ваучери видаються одноразово:
• особам віком старше 45 років, страховий стаж яких становить не менш як 15 років, до досягнення встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсійного віку;
• особам, звільненим з військової служби (крім військовослужбовців строкової служби), служби в органах внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції або
Державної кримінально-виконавчої служби у зв’язку із скороченням чисельності, штату або за станом здоров’я до досягнення ними встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсійного віку, за наявності вислуги не менше 10 років, які не набули права на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”(подають також копію витягу з наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби та інші документи, які підтверджують підставу звільнення);
• особам, звільненим з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, з числа інвалідів до отримання права на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (подають копію посвідчення учасника бойових дій, копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією та у разі наявності – індивідуальну програму реабілітації);
• внутрішньо переміщеним особам працездатного віку за відсутності підходящої роботи (подають довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи).
Особа самостійно здійснює вибір професії (спеціальності) за переліком, а також форми та місця навчання.

Для отримання ваучера особа подає центру зайнятості заяву, а також надає паспорт, трудову книжку (дублікат трудової книжки), документ про професійно-технічну або вищу освіту (дублікат такого документа) та реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від його прийняття), з яких у присутності особи знімаються копії, що засвідчуються її підписом.
У разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а також виконання роботи не на умовах трудового договору особою подається довідка, видана за місцем роботи або архівною установою про прийняття та звільнення з роботи, чи цивільно-правовий договір або інші документи, що підтверджують період зайнятості такої особи.
Для підтвердження страхового стажу за період військової служби подається довідка військового комісаріату, в якому особа перебуває на обліку, або військової частини (військового навчального закладу, установи тощо), де особа проходила службу (за наявності). У разі коли трудова книжка зберігається у роботодавця, особа подає її копію, засвідчену роботодавцем. Обчислення страхового стажу за період з 1 липня 2000 р. здійснюється з дня запровадження обміну даними між Пенсійним фондом України та державною службою зайнятості про страховий стаж осіб за період з 1 липня 2000 р. по 31 грудня 2010 року.

На підставі ваучера здійснюються перепідготовка, спеціалізація, підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями згідно з пріоритетними видами економічної діяльності, підготовка на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні.
Навчання здійснюється професійно-технічними та вищими навчальними закладами, підприємствами, установами та організаціями, які мають ліцензію на провадження діяльності з надання освітніх послуг, за затвердженим Мінсоцполітики переліком професій, спеціальностей, для навчання за якими може бути виданий ваучер, і є резидентами.

Особа може достроково припинити навчання. Поважними причинами дострокового припинення особою навчання вважаються:
• набрання законної сили вироком суду про засудження особи до позбавлення волі, обмеження волі, арешту (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням), застосування судом примусового лікування особи;
• смерть особи або оголошення її за рішенням суду померлою або визнання її безвісно відсутньою, недієздатною чи обмежено дієздатною;
• стан здоров’я особи, яка має медичні протипоказання щодо продовження навчання за професією (спеціальністю);
• відпустка у зв’язку з вагітністю, пологами і для догляду за дитиною;
• переїзд на постійне місце проживання в іншу місцевість;
• призов на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу;
• проходження зборів військовозобов’язаними та резервістами згідно із Законом України “Про військовий обов’язок і військову службу”;
• призов на військову службу під час мобілізації або залучення до виконання обов’язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, відповідно до Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”;
• інші причини, що не залежать від особи, підтверджені документально.

Чи не найважливішим питанням в даному питанні є так звана вартість ваучера, яка встановлюється в межах вартості навчання і не може перевищувати десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на момент прийняття рішення про його видачу.

У разі коли вартість навчання в навчальному закладі перевищує максимальну вартість ваучера, особа або роботодавець можуть здійснити оплату різниці вартості навчання.
У ваучері вказується сума, яку держава виділяє на перепідготовку спеціаліста (на руки гроші нікому не дають, всі розрахунки здійснює служба зайнятості). Вона не може перевищувати 10-кратний розмір прожиткового мінімуму (з 01.01.2013 р. він складає 1147 грн / місяць). Якщо вартість навчання перевищує 11 470 грн, різницю можна погасити самим (іноді це робить роботодавець). Найчастіше так і доведеться робити – цієї суми на весь курс навчання зазвичай не вистачає. Наприклад, вартість отримання другої освіти за фахом “Землевпорядкування” коштує в середньому 5-6 тис. на рік.
Роль центру зайнятості юридично є суто формальною бо особа має право безоплатно отримати від центру зайнятості повну та достовірну інформацію про порядок і умови видачі ваучера.

Центр зайнятості проводить звірення відомостей про страховий стаж особи з 1 січня 2011 р. з даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Дані про страховий стаж особи за період з 1 липня 2000 р. по 31 грудня 2010 р. звіряються з даними реєстру застрахованих осіб зазначеного Державного реєстру, поданими Пенсійним фондом України.

Обчислення страхового стажу за період до 1 липня 2000 р. проводиться на підставі документів, передбачених пунктом 7 цього Порядку.
Рішення про видачу ваучера приймається центром зайнятості не пізніше ніж на восьмий робочий день з дня подання документів, зазначених у пункті 7 цього Порядку, та оформляється наказом.

Центр зайнятості інформує особу, що подала заяву, про прийняте рішення протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Підставами для відмови у видачі ваучера є лише недотримання умов, зазначених у Порядку.

Для отримання ваучера особа звертається протягом п’яти робочих днів з дня надходження відповідного повідомлення до центру зайнятості, який прийняв рішення про його видачу. Якщо особа з поважних причин, підтверджених документально, не може звернутися у зазначений строк, він може бути продовжений на відповідний період.

Ваучер оформляється за формою згідно з додатком. Форма напрочуд проста і розміщена на сайті ВР та сайтах ВНЗ які надають освітні послуги особам що отримали ваучери згідно з Постановою КМ № 779 від 30.09.2015.

Слід звернути увагу на те, що наразі тисячі громадян України , які мають достатній рівень фахової підготовки вже працюють за межами країни, отримуючи заробітну платню значно вищу аніж в Україні. Аналіз цього питання не входить до предмету публікації, але зазначимо, що отримання ваучерів ні яким чином не вплинуло (а якщо і вплинуло то не відомо як) на їх конкурентоспроможність на ринку праці. А отже “Порядок видачі ваучерів для підтримання конкурентоспроможності осіб на ринку праці” не дає відповіді на питання хто має потребу в отриманні ваучерів і чи потрібні насправді ваучери фахівцям, а якщо вони вже є професіоналами, чому в них нема коштів на оплату власної освіти?

Примарною є і подальша перспектива фахівців старше 45 років знайти себе і в спеціальностях фахову підготовку в яких отримано за “ваучерним проектом”. І можлива показова бровада в дусі радянських звітів про досягнення на тлі спаду виробництва та всеохоплюючої кризи в усіх сферах народного господарства не може бути переконливим доказом необхідності витрачати державні кошти на перепідготовку фахівців, які після 45 років розпочинають творчий пошук свого призначення в житті.

Спробуємо знайти у “Порядку видачі ваучерів для підтримання конкурентоспроможності осіб на ринку праці” на третє питання, а саме: Хто отримує зиск від надання освітніх ваучерів та яка користь громадянам і державі від освіти, яка не відповідає європейським стандартам?

Ми бачимо в цьому питанні інтерес ряду суб’єктів:
• безпосередньо громадян, які вирішили після 45 років сісти за студентську лаву;
• вищого навчального закладу який має ліцензію від Міністерства освіти і науки, але до якого за різних причин не йдуть студенти;
• самого Міністерства освіти і науки, яке надає ліцензії та здійснює контроль за освітніми послугами;
• і, звісно, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, яке влаштовує на навчання осіб які не можуть працевлаштуватись.

ВНЗ щодо надання освітніх послуг за Постановою є певною мірою прозорою. Зарахування особи на навчання на підставі ваучера здійснюється навчальними закладами відповідно до законодавства. Договір про навчання укладається між навчальним закладом та особою протягом 90 днів після видачі ваучера.

Навчальний заклад протягом п’яти робочих днів після укладення договору про навчання подає центру зайнятості, який видав ваучер, завірену належним чином копію такого договору, розрахунок вартості витрат на навчання, відомості про рахунок навчального закладу для оплати вартості навчання із зазначенням прізвища, імені та по батькові особи, копію ліцензії на провадження діяльності з надання освітніх послуг, свідоцтво про атестацію або сертифікат про акредитацію навчального закладу, відривну частину ваучера з відміткою про прийняття на навчання.

Всі відносини між навчальним закладом також регламентуються Порядком. Так, навчальний заклад інформує центр зайнятості, що видав ваучер, про виконання особою умов договору про навчання, зокрема відвідування занять і виконання навчальної програми щомісяця (у разі навчання за денною та вечірньою формою) і після закінчення екзаменаційної сесії (у разі навчання за заочною, дистанційною, екстернатною формою).

Центр зайнятості здійснює протягом 10 робочих днів з дня надходження документів, оплату навчання та проводить протягом 30 календарних днів після отримання навчальним закладом коштів звірення взаєморозрахунків з ним. У разі порушення особою умов договору про навчання навчальний заклад повідомляє протягом п’яти робочих днів про таке порушення центру зайнятості, який видав ваучер.

У разі дострокового припинення дії договору про навчання навчальний заклад подає протягом п’яти робочих днів центру зайнятості, який видав ваучер, копію наказу про дострокове припинення навчання, розрахунок невикористаної частини коштів, передбачених для оплати вартості навчання, повертає протягом трьох робочих днів таку частину на рахунок центру зайнятості, який видав ваучер, із зазначенням у платіжному дорученні прізвища, імені та по батькові особи і номера ваучера.

У разі дострокового припинення навчання без поважних причин особа відшкодовує протягом 30 робочих днів шляхом перерахування на рахунок навчального закладу частину його витрат за період фактичного навчання. Навчальний заклад протягом п’яти робочих днів повертає на рахунок центру зайнятості, який видав ваучер, кошти, що надійшли від особи, із зазначенням у платіжному дорученні прізвища, імені та по батькові особи і номера ваучера.

Навчальний заклад подає протягом 10 робочих днів після закінчення строку дії договору про навчання центру зайнятості, який видав ваучер, копію наказу про відрахування особи з навчального закладу у зв’язку із закінченням навчання.
Оплата ваучерів здійснюється Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в межах видатків, передбачених на цю мету у бюджеті Фонду на відповідний рік.

Також завдяки даному підзаконному акту вищі навчальні заклади, як державної так і не державної форми власності отримали можливість на власний розсуд встановлювати вартість навчання для осіб які бажають навчатись за освітні ваучери. Пунктом 13 Порядку встановлено що “Відповідальність за обґрунтованість вартості навчання і достовірність інформації про навчання особи, що подається центру зайнятості, покладається на навчальний заклад”. Яка саме відповідальність юридична чи моральна в Порядку не визначено.

Отже і відповідь на питання, хто отримує зиск від надання освітніх ваучерів та яка користь громадянам і державі від освіти, яка не відповідає європейським стандартам, неоднозначна. Скоріше за все всі хто задіяний в цьому процесі, тобто всі чотири основні суб’єкти: особи, ВНЗ, Фонд та МОН.

Також фактично на рівні “ручного управління” та добрих взаємин між керівництвом вищого навчального закладу та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття залишились і інші питання, щодо виділення ваучерів, оплати за виділені ваучери, терміни навчання, категорії студентів, проведення перевірки навчання та якості наданих освітніх послуг, тощо.

І, таким чином ми підійшли до основного питання, що винесено в назву статті: “Ваучер на навчання”: корупційна кормушка чи можливість отримати професію за рахунок держави?

В теорії необхідність підтримки громадян, які бажають отримати чергову освіту, особливо професію бджоляра, або ветеринара, з боку держави не викликає сумнівів. В реаліях професійної освіти, що надається коледжами, що діють в складі ВНЗ державної форми власності така діяльність також більш-менш відповідає меті, що ставили перед собою нормотворці.

Але на практиці ряд навчальних закладів провів ряд оборуток для отримання державних коштів. Антикорупційна експертиза проведенна фахівцями відповідних міністерств навряд чи базується на наукововірених підходах. І скоріше за все фахівці, що її проводили навряд чи мають практичний досвід роботи в галузі освіти.

Так в деяких ВНЗ була апробована схема “навчання” власних викладачів, які звісно не відвідували заняття, а отже викладачі, що “викладали” предмети не отримували кошти, аудиторії не були задіяні в навчанні “ваучерних студентів”, а отже використовувались в навчальному процесі інших категорій студентів.

Тобто весь процес навчання відбувався на папері. Лише кошти що отримував навчальний заклад реальними. Так само і кошти отримані керівництвом Фонду від ВНЗ за підтримку “наповнення ліцензії” навряд чи були віртуальними. За такою ж схемою приписок, підтасовок в навчальних планах, навчальних годинах, тощо відбувалось навчання і в інших групах студентів набраних за програмою з інших категорій осіб, що підпадали під дію Програми.

Статистичні дані щодо кількості працевлаштованих за отриманими професіями наразі відсутні. Реальних іспитів, що базуються на зовнішньому незалежному тестування не має. Виділивши кошти невідомо кому і невідомо для чого держава самоусунулась від контролю за процесом. На Інтернет ресурсах неодноразово з’являлась інформація, щодо зловживань в зазначеній сфері, але вона залишилась поза увагою Міністерства освіти та науки та правоохоронних органів.

Наразі Міністерство освіти спільно з Генеральною прокуратурою для відповіді на питання про корупційну складову діяльності ВНЗ з Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування має розпочати перевірку ВНЗ, щодо кожної виділеної гривні з державного бюджету для отримання освіти відповідно до “Порядку видачі ваучерів для підтримання конкурентоспроможності осіб на ринку праці”. Особливо прискіпливого ставлення потребують вищі навчальні заклади недержавної форми власності.

Прозорість надання освітніх послуг – основа запобігання корупції в сфері освіти. Підвищення рівня освіти до європейських стандартів одна з основних умов входження України до європейської спільноти.

1 Відгук до Методика викриття корупційних оборуток з “ваучерами на навчання”

  1. Недолугі рішення керівників міністерств викликають здивування. Такі дії можуть мати лише два пояснення: 1. Посадовці є агентами злочинних угрупувань. 2. Чиновники – провокатори і агенти ворожої країни.
    Але це в разі якщо брати за основу твердження що на посади призначаються розумні люди.

Додайте відгук

Пєтков Сергій
"Salus populi suprema lex esto" Marcus Tullius Cicero "Благо народу - найвищий закон" Марк Тулій Цицерон
Контакт: Facebook